- дисципліна
- —————————————————————————————дисциплі́на 1іменник жіночого родупорядок—————————————————————————————дисциплі́на 2іменник жіночого родунавчальний предмет
Орфографічний словник української мови. 2005.
дисципліна
Смотреть что такое "дисципліна" в других словарях:
дисципліна — I и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. •• Договірна/ дисциплі/на своєчасне та належне виконання зобов язань по договорам. Емісі/йна… … Український тлумачний словник
дисциплінарний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дисциплінка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
дисциплінований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
дисциплінованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дисципліновано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дисциплінувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисциплінуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисциплінарний — а, е. Прикм. до дисципліна I. Дисциплінарний статут. || Зв язаний з порушенням дисципліни. •• Дисципліна/рна відповіда/льність одна з правових форм впливу на порушників трудової дисципліни. Дисципліна/рне стя/гнення покарання, що накладається за… … Український тлумачний словник
дисциплінований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дисциплінувати. 2) прикм. Який незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки і т. ін.; організований, витриманий. || рідко. Здійснюваний на засадах, принципах твердої дисципліни … Український тлумачний словник
